1йДУУУУп

@Ян Ґанж Про що це і до чого воно? А хто така Елена Дольская? Про які приклади з архівів іде мова: до чого тут геніальність Миколи Гоголя?

@Валерий Демьяненко?= @Elena Dolskaia , назвіть приклад , з архівів 😭. Бандера = Бандура 👍. Він був депутатом польського сейму, відстоював права українського народу через реформи. Тому в УПА був розкол з Бульбою-Боровцем і Мельником котрі протиставляли йому військовий переворот. Бандера з братами "сиділи" в німецькому конслагері. Єдиний його гріх проти СОВКА, що очолив уряд України в екзилі та став провідником об'єднаного УПА.

Дарую 😭 безвАздмездно Пьяные крики и запах сортира - Внешние признаки "русского мира". Цепь золотая на шее банкира - Связь поколений "русского мира". Русский язык стал родным для башкира - Это политика "русского мира". У депутата седьмая квартира - Вот справедливость "русского мира". Крест золотой на груди рэкетира - Это духовность "русского мира". Из негодяя сделать кумира - Идеология "русского мира". Ложь ежедневная телеэфира - Это правдивость "русского мира". Двадцать копеек пачка пломбира - Память фантомная "русского мира". В морду удар от отца-командира - Вот "педагогика" "русского мира". Насмерть кувалдой забить дезертира - Это гуманность "русского мира". Сытый смешок на устах конвоира - Это реальность "русского мира". Вор, матершинник, подлец и задира - Это сторонник "русского мира". Кнут, кандалы, яд, петля и секира - Издревле скрепы "русского мира". Смерть вместо масла, война вместо мира - Это основа "русского мира". Братья, друзья, земляки-украинцы! Разве нужны нам такие "гостинцы?

@Історія для дорослих а то шо Гоголя отравили и все раскрыл исследователь из донецкой обл. в 2009 году Вы не слышали ? Все пересказываете московские сказки но на украинском языке ?

Дякуємо за підтримку🥰

Можливо він заздрив Шевченку за його свободу у виборі,так як сам не міг обрати національність.

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох

Справжній геніальний Полтавчанин ,такі як Котляревський ,Сковорода ,Мирний ,Лисенко ,Вишня ,Тютюнники ,Симоненко Ковінька .....

@Elena Dolskaia, назвіть приклад , з архівів 😭. Бандера = Бандура 👍. Він був депутатом польського сейму, відстоював права українського народу через реформи. Тому в УПА був розкол з Бульбою-Боровцем і Мельником котрі протиставляли йому військовий переворот. Бандера з братами "сиділи" в німецькому конслагері. Єдиний його гріх проти СОВКА, що очолив уряд України в екзилі та став провідником об'єднаного УПА.

@Elena Dolskaia Дякую за зауваження, але я пишаюся тим, що у нас є свої герої, яких я, як справжній українець, поважаю. Бандера насправді нічого поганого нікому не зробив, його біографію я знаю достатньо добре (а завдяки каналу "Історія для дорослих" став знати ще краще). Це наша історія і потрібно про це пам'ятати.

В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

Finally, Maria, somebody wrote something meaningful. Only an idiot would say that he always loved his motherland and never felt any bitterness and disappointment. It was an Empire, great Empire and Gogol or Hohol was part of it: sometimes proud, sometimes critical, sometimes right, sometimes wrong. And as almost every artists he needed fame, money, commissions, sponsors and as everybody had to cater to the tastes of those in power. Were there any fully independent art and artists? When? Very very few and not the most talented.

Haben Sie Recht...

@L3nusa : ну не каждый сможет просидеть в тюрьме. Гоголь прекрасно знал что его ждёт в таком случае. Он и так балансировал на грани.

В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох

@Вита Корниенко висміювати українців але патріотично, він же патріот .... на кшталт 'бьет - значит любит'

В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

гений Н.В.Гоголь - великий Украинский писатель. его мнение о рашке приведено где-то на 6-й мин. этого ролика, а также в его высказывании: "есть у русского человека бескорыстная любовь к подлости. Он ничего с этого иметь не будет, но гадость ближнему сделает". Н.В.Гоголь 12

@Евгения У заборона української мови на той час вас не бентежить?

Язык- условие империи... В том и состоит гениальность,что через чужой язык Гоголь смог передать Украинскую ментальность,обогатив,разукрасив русский. Украинский язык старше и богаче,но противостоять системе,цензуре могли не все... (Крим)

В высшей степени странные обстоятельства смерти Николая Васильевича Гоголя привлекают внимание даже далёких от литературы людей. Самая распространённая версия состоит в том, что почувствовав творческий кризис, писатель впал в тяжелейшую депрессию и в состоянии нервного срыва сжёг рукопись второго тома «Мёртвых душ». Я рискну предположить, что кризис его носил не просто творческий, а более глубокий экзистенциальный характер, и второй том своего главного произведения он уничтожил не потому, что он было недостаточно хорошо написан, а потому что Гоголь осознал, что про Россию ничего хорошего написать вообще не получится, не покривив при этом душой. Никакого осмысленного будущего у страны нет, а его знаменитая Птица-Тройка, бессмысленно поколесив по дорогам ещё некоторое время, в конце концов всё равно заблудится в тумане русского мира и влетит в овраг. Вполне возможно, что Гоголь, обладавший безусловным даром предвидения , в воображении своём уже видел жуткие картины воплощения в реальность своей «Страшной Мести» на шестой части суши, и, имея такие видения , никакого желания продолжать своё существование у него быть не могло.

дякуємо за підтримку:)

В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

зачем после каждого слова запятая?

В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

Таню, Гоголь спілкувався із Миколою Першим, мав серед літературних критиків зв'язки... Так, він був змушений... Любив письменство він...

@Сергей Дурнев що ви тут пишите, мабудь так, а ось у вашої відповіді на мій комент ви поливаєте українців лайном : то хто ви, бот Кремля , чи хтось ваш акаунт зламав ?

@Сергей Дурнев Дурнев, не дури: у коментах отруєння росією гоголя обговорюється. Ви бот кремля, ви б краще йшли прибрати геть вашу криминальну владу на московії , бо скоро й вас мобілізують ... вибирайте кращу владу , яка зупинить війну. усе, що ваша країна 25 років намагалась побудувати - усе страчено вашею владою у кремлі . Ваш далекий схід вже віддан Китаю , Курили відбере Японія, Германія візьме Калінінград , фіни та шведи пішли до НАТО...

@Anna Bystrik В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

то була царська само- цензура, бо без царської цензури він "сам" би нічого не зміняв

Шевченко багато писав російською!!! Навіщо брехати😔

@Ян Ґанж thank you for good comment. Shevchenko is great but it is ridiculous to compare his fame to that of Gogol. Shevchenko was aware that in order to expand the borders of his popularity he should write in Russian, that is why many of his prose he did in Russian, but obviously his poetry he should and wanted to be Ukrainian. It sounds much better even though translations are very good too.

@Ян Ґанж I see you are a true Marxisist.

Якщо маєте, дайте ссилку: де той лист публікуєть, чи просто перепишіть і виставте в коментарі. Взагалі те 18 ст., то якесь "супер багаття" української літератури. А мерчу було й тоді - ціла копиця. Хтось любив чи не любив Тараса Григоровича Шевченка, а когось він. Історія розвивається по спіралі, але кожен її виток буває на вищому чи й нижчому рівні....

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох

@Ęłéňā Čřįşțåľīñĕ в останньому відео заставки знову повернулися. Мабуть у монтажера канікули закінчилися.

Із за тих заставок я і перестала дивитися цей канал. А це думаю гляну, і дуже сподобалося!

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох .

Я думаю, коли будуть гроші, знімуть обов'язково. Про всіх.

Це справжня історія, яка сталась у моєму рідному місті Ніжин, де Гоголь навчався. Тому це історія не про "московицьку церкву" якраз про українську.

Ай-я-яй!

🥰

*Tetiana N* а хіба Тарас Бульба не існував?

Да. Тарас Бульба Боровець идин из Бульб.

Та ладно)) хоча, звісно все може бути) але це дивує))

@Sharmy Sharmya ні ((( найкраща радянська освіта дуже допомогла

В нас дебілів 73%. Для вас це новина?

Поцікавтеся біографією Івана Франка і побачите, як австро--угорська імперія "підтримувала" українців, що жили на її теренах, їх мову, освіту, літературу. Може розові окуляри спадуть з очей.

@SuperBerenika 2009 В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.

@Val T ))) Видавництвом української літератури в підросійській Україні, займався український народ (кращі його представники)! Видавництво здійснювалося попри жорстоки репресії російської імперської влади!

Мене теж дуже потішив Михайло Боярський в ролі козарлюги, антисеміта.

Дякуємо! Дуже приємно 🥰

Зачем было доводить до втргненненя, можно было просто выполнить Минские соглашения и вернуть территории мирным путем.

Дякуємо за підтримку!

@Сергей Дурнев Прочитав Ваш попередній коментар і багато в чому з Вами згоден. Життя М.В.Гоголя в дійсності не досконально вивчено, він був людиною талановитою і загадковою. Не дивлячись на те що його примусили чи то по матеріальним причинам, чи по іншим причинам внести поправки в "Тараса Бульбу", його "Ревізор" і "Мертві душі" випотрошили Московію до її "ісконних" глибин і показали її наскрізь корумпованою і огидною ординською імперією. Українцям довгий час показували Гоголя як "ісконно" російського письменника і взагалі для України не цікавого.

@Artur Larsen В 2009 году в Украине была издана книга о Гоголе и его отравлении, открытие нового, не Московского Гоголя, но украинцы в этом настолько отсталые что она не вызвала у них интереса, они продолжают употреблять московские сказки но на украинском языке . ..какими были такими и остались ...

Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.

Так, Гоголь любив Україну, і так як він її описав і прославив, нікому не поталанило. Але россія його згубила, він був людиною загадкоою, талановитою і вразливою. В Гоголя було як мінімум дві душі, одна українська, друга россійська, набута в Петербурзі. Його россійська душа любила бабло, переписала Тараса Бульбу на замовлення самодєржавія, і тд. Українська душа боролася з россійською, хотіла повернутись в Україну, але програла сатанинській россійській душі.

Mongol hordes destroyed Kyivan Rus. Novgorod never can take Kyiv before that. Novgorod was vassals of golden horde

Какая Россия в 12 веке ?в 15 ? Вы озренели ?Всероссийская империя союамозванно была провозглашена царем Московским Петром в 1721.